Головна » Файли » Вірші

Ніхто не оголяє меч....
[ Викачати з сервера (1.1Kb) ] 30.07.2016, 13:34
Ніхто не оголяє меч, якщо не хоче скоїти убивство
А хто любити прагне—любить все.
Ні зорі, ні черву  не обділяє він очима
Що прагнуть ніжити природи світ.
І дурня більшого не знайдете між люде,
Ніж зрадник. Гидка обуза світу він цього.
Як бачить любко ту фігуру
Ридає серце на погубу.           
Самотній, злий, голодний пес,
Кидає друзів на інцест.
Ні, він гірше, вовк, що сльози проливає
На шибки за котрими спочиває тіло,
Сонне немовлятко із роду королеви, 
що кров пролила на земні плоди.
Душі здоров’я, а не пам’яті натхнення 
Дарує чар тяжіння небесам. 
Долоні, в яких ховається міраж  
Ангельських сил чи інших сизокрилих —
Ось він, музи сказ. П’янить, 
Все глибше проникаючи кіннотою до серця.
Б’є копитами, ричить, примушує писати.
Не знаю хто, я вже інше я, мого немає,
Письменне світлом тіні заступає. 
Я, тихо в кріслі спочива. 
Землі порохівниця не стріляє двічі
Двох випадковостей нема.
Лиш раз, за повелінням неба,
Ймовірно, що… хоч ні, те все брехня!
За Божим повелінням єдин-раз зоря сіяє,
Лиш раз, щоби зачахнути у моменті 
Серед землі зітлілих стін.
Ясніти ж вічність їй в віках. Амінь.
21.01.12.
 
Категорія: Вірші | Додав: Yasenets
Переглядів: 39 | Завантажень: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас, Гість!
Вівторок, 17.10.2017